Податковий борг · практика Верховного Суду · 23.06.2026

Податковий борг ФОП не списується автоматично в процедурі неплатоспроможності — КГС ВС у справі № 908/1194/24

Підприємець із податковим боргом відкрив справу про неплатоспроможність, суди списали борг як безнадійний і закрили провадження. Судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС постановою від 27 травня 2026 року у справі № 908/1194/24 усе це скасувала: списання податкового боргу не є автоматичним наслідком процедури, а сам борг виникає з моменту прострочення узгодженого зобов’язання, а не з дати податкового повідомлення-рішення. Правовий висновок пресцентр Верховного Суду оприлюднив 15 червня 2026 року. Розбираємо, що це означає для ФОП, які розраховують позбутися боргу через процедуру неплатоспроможності, і які альтернативи є в Податковому кодексі.

Що сталося у справі

Фізична особа – підприємець опинилася у процедурі неплатоспроможності за Кодексом України з процедур банкрутства. Серед вимог кредиторів був податковий борг. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали його безнадійним і таким, що підлягає списанню на підставі ч. 2 ст. 125 КУзПБ, з єдиним мотивом: борг виник протягом трьох років до відкриття провадження у справі. Після цього провадження закрили, бо вимоги кредиторів за реєстром вважалися погашеними.

Справа дійшла до судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Постановою від 27 травня 2026 року у справі № 908/1194/24 палата скасувала рішення попередніх інстанцій і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції — на стадію реструктуризації боргів боржника. Пресцентр Верховного Суду оприлюднив правовий висновок 15 червня 2026 року.

Позиція Верховного Суду

Палата виходила з того, що поняття «податковий борг» для цілей ч. 2 ст. 125 КУзПБ треба визначати з урахуванням Податкового кодексу, а не в довільному значенні. Ключова теза постанови: податковий борг виникає не з моменту прийняття податкового повідомлення-рішення і не з моменту ухвалення судового рішення про стягнення, а з моменту прострочення сплати узгодженого грошового зобов’язання. Саме від цієї дати треба рахувати трирічний строк, про який ідеться в КУзПБ.

Далі суд сформулював кілька правил, які тепер доведеться враховувати кожному боржнику-підприємцю, кредитору і керуючому реструктуризацією:

• списання податкового боргу не є автоматичним наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
• питання про списання вирішується в межах процедури реструктуризації боргів — після перевірки майнового стану боржника, результатів перевірки його декларацій, наявності активів для погашення заборгованості та оцінки добросовісності його поведінки;
• порушити питання про визнання боргу безнадійним може боржник, кредитор, контролюючий орган або керуючий реструктуризацією, але остаточне рішення приймає господарський суд у межах судового контролю за процедурою;
• інститут неплатоспроможності ФОП захищає добросовісного боржника, який об’єктивно не може виконати зобов’язання, і не може використовуватися як механізм формального звільнення від податкового боргу без належного судового контролю.

Оскільки суди не встановили, платоспроможний боржник чи ні, не дослідили результатів перевірки його декларацій, не проаналізували повноти інвентаризації активів і не з’ясували добросовісності його поведінки, висновок про списання боргу як безнадійного Верховний Суд визнав передчасним. Звідси і другий наслідок: місцевий господарський суд не мав підстав закривати провадження з мотивів погашення всіх вимог кредиторів, адже частина цих «погашених» вимог насправді була просто списана.

Коли саме виникає податковий борг

Це головний практичний момент постанови, і він виходить далеко за межі банкрутства. За пп. 14.1.175 ПКУ податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого у встановлений строк, разом із непогашеною пенею. Тобто для виникнення боргу потрібні дві умови: зобов’язання має бути узгодженим і має минути строк його сплати.

Людською мовою: якщо ви самі задекларували податок і не сплатили його, борг виникає наступного дня після граничного строку сплати. Якщо суму донарахувала ДПС у податковому повідомленні-рішенні, зобов’язання стає узгодженим, коли ви його не оскаржили у встановлений строк, або коли завершилася процедура оскарження; сплатити узгоджену суму треба протягом 10 робочих днів після отримання ППР (п. 57.3 ПКУ). Поки триває адміністративне або судове оскарження, сума вважається неузгодженою (п. 56.15, 56.18 ПКУ), а отже боргом ще не є.

Саме тому дата ППР чи дата судового рішення про стягнення для трирічного відліку в КУзПБ значення не має. Рахувати треба від дня, коли сплата узгодженої суми була прострочена. У справі, яку розглядав ВС, суди цього не зробили і фактично взяли трирічний період «на око».

Кому це важливо і чому

ФОП із податковим боргом. Процедура неплатоспроможності залишається законним способом розібратися з боргами, зокрема податковими. Але після цієї постанови розраховувати на списання «за замовчуванням» не варто. Суд перевірятиме, чи справді ви не маєте активів, чи повні дані інвентаризації, що показали перевірки ваших декларацій і чи не намагалися ви штучно вивести майно перед відкриттям провадження. Списання буде результатом доведеної неплатоспроможності та добросовісності, а не самого факту відкриття справи.

Кредитори боржника. Якщо податковий борг списано без належної перевірки, а провадження закрито, є підстави для оскарження — Верховний Суд прямо назвав таке закриття безпідставним.

Арбітражні керуючі. Керуючий реструктуризацією тепер має документально забезпечити суду відповіді на всі чотири питання: майновий стан, декларації, активи, добросовісність. Без цього план реструктуризації зі списанням податкового боргу ризикує не пройти касацію.

Податковий орган. ДПС отримала аргумент проти списання у справах, де боржник продовжує вести діяльність або має майно. Очікуйте активнішої позиції податкової в судах першої інстанції на стадії реструктуризації.

Що робити підприємцю з податковим боргом

1. Спочатку перевірте, чи є борг узгодженим. Якщо ППР ще можна оскаржити або строк оскарження пропущено з поважних причин, боротьба за саму суму донарахування часто дає більше, ніж будь-яка процедура списання. Про строки і маршрут оскарження ми писали в матеріалі про строк оскарження ППР під час воєнного стану.
2. Визначте дату виникнення боргу за кожним платежем. Складіть таблицю: зобов’язання, дата узгодження, граничний строк сплати, дата прострочення. Саме ця дата, а не дата ППР, визначає, чи потрапляє борг у трирічний період за КУзПБ.
3. Оцініть альтернативи банкрутству. Стаття 100 ПКУ передбачає розстрочення та відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу, а стаття 101 — списання безнадійного боргу з підстав, визначених кодексом (зокрема сплив строків давності або форс-мажор). Ці інструменти не потребують судового провадження і не обмежують вас у діяльності. Детально ми розібрали їх у статті «Списання податкового боргу: розстрочення, безнадійний борг, процедура».
4. Якщо йдете в неплатоспроможність — готуйте доказову базу заздалегідь. Повна інвентаризація активів, пояснення щодо результатів перевірок декларацій, підтвердження того, що майно не відчужувалося напередодні, документи про реальну неможливість погасити борг. Без цього суд, як показала справа № 908/1194/24, не зможе визнати борг безнадійним.
5. Порушуйте питання списання в процедурі реструктуризації, а не після її завершення. ВС чітко вказав стадію, на якій воно вирішується. Спроба «дописати» списання на етапі закриття провадження веде до скасування рішень.
6. Зважайте на позицію ДПС. Контролюючий орган є кредитором і має право сам порушувати питання безнадійності боргу або заперечувати проти списання. Готуйте відповідь на можливі заперечення, зокрема щодо добросовісності.

Висновок

Постанова палати з питань банкрутства КГС ВС від 27 травня 2026 року у справі № 908/1194/24 закриває лазівку, якою іноді користувалися для швидкого списання податкових боргів через процедуру неплатоспроможності ФОП. Два висновки варто запам’ятати: податковий борг рахується від прострочення узгодженого зобов’язання, а не від ППР, і списання за ч. 2 ст. 125 КУзПБ — це результат судової перевірки майнового стану і добросовісності боржника, а не автоматичний наслідок відкриття справи. Для підприємця це означає, що працювати з боргом треба системно: спочатку оскарження і розстрочення, і лише потім, за наявності реальних підстав, процедура неплатоспроможності з належно підготовленими документами.