РРО та фактичні перевірки · огляд практики Верховного Суду · 25.08.2026

Огляд практики ВС щодо РРО: післяплата через Nova Pay не є розрахунковою операцією (штраф 92 млн грн скасовано), а фактична перевірка за публікацією в ЗМІ незаконна

21 серпня 2026 року Верховний Суд опублікував огляд судової практики Касаційного адміністративного суду щодо розрахункових операцій за період із жовтня 2024 року до серпня 2026 року. В огляді зібрано позиції, які визначають, коли інтернет-продавець зобов’язаний застосовувати РРО, на якій підставі податкова може прийти з фактичною перевіркою і хто має доводити, що покупець заплатив більше, ніж у чеку. Серед кейсів — скасований штраф понад 92 млн грн за післяплату через Nova Pay і штраф 41,8 млн грн, який не встояв через незаконну підставу перевірки. Пояснюємо, як використати ці висновки у власному спорі з ДПС.

Що опублікував Верховний Суд

21 серпня 2026 року пресцентр Верховного Суду повідомив про оприлюднення тематичного огляду практики КАС ВС щодо розрахункових операцій. До нього увійшли рішення, внесені до ЄДРСР із жовтня 2024 року до серпня 2026 року, згруповані за шістьма напрямами: обов’язок застосування РРО/ПРРО, підстави і межі фактичних перевірок, реквізити розрахункових документів, доказове значення даних СОД РРО, розрахунки в межах маркетингових акцій і доказування порушень.

Йдеться про найдорожчі штрафи в податковій практиці: за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР санкція за розрахунок без РРО або невидачу чека становить 100 % вартості товарів за перше порушення і 150 % за кожне наступне. Нижче — шість позицій, які варто знати тим, хто торгує через інтернет, проводить акції або вже отримав наказ про фактичну перевірку.

Післяплата через Nova Pay не є розрахунковою операцією: штраф понад 92 млн грн скасовано

Справа № 520/27700/25, постанова КАС ВС від 3 червня 2026 року. Підприємець продавав товари через інтернет-магазини з доставкою «Новою Поштою» на умовах післяплати: покупець платив через сервіс Nova Pay, а кошти безготівково надходили на рахунок ФОП. Податковий орган вирішив, що кожен такий платіж є розрахунковою операцією без РРО, і застосував штраф понад 92 млн грн за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Верховний Суд із цим не погодився і сформулював тези, застосовні до будь-якого інтернет-продавця:

• мета РРО — повний облік розрахунків; якщо платник веде відкритий облік, усі кошти отримує на банківський рахунок через фінансову установу, а податковий орган не довів приховування виручки, підстав для санкцій немає;
• при післяплаті продавець у момент передачі товару перевізнику не знає, чи отримає покупець товар і чи заплатить, тож операція ще не завершена, а момент обов’язку видати розрахунковий документ закон чітко не визначає;
• розрахунки, у межах яких покупець вносить кошти небанківській фінансовій установі для переказу продавцю, є для продавця безготівковими; без приймання готівки чи карток безпосередньо від покупця це не «класична» розрахункова операція;
• контролюючий орган зобов’язаний довести факт саме розрахункової операції та її непроведення через РРО; надходження грошей від фінансової установи цього не доводить, а раніші висновки ВС щодо передоплати до післяплати не застосовуються.

Окремо суд наголосив: неоднозначність поняття «розрахункова операція» і відсутність належного регулювання не можна тлумачити на шкоду платникові. Цей аргумент варто цитувати, коли податкова «дотягує» нову бізнес-модель до старого визначення.

Фактична перевірка на підставі публікації в ЗМІ незаконна: штраф 41,8 млн грн

Справа № 160/1167/24, постанова КАС ВС від 9 червня 2026 року. Після фактичної перевірки податковий орган застосував санкції 41 810 597,65 грн, вважаючи, що під час акції з промокодами платник видавав неналежні розрахункові документи. Платник оскаржив саму підставу перевірки: інформацію про можливі порушення податківці взяли із ЗМІ та інтернет-ресурсів і оформили доповідною запискою, а не отримали від державного органу чи органу місцевого самоврядування, як вимагає підпункт 80.2.2 ПКУ.

Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій. Контролюючий орган може використовувати публікації ЗМІ для виявлення ризиків, але сама по собі, без опрацювання і передачі відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування, така інформація підстави для фактичної перевірки за підпунктом 80.2.2 ПКУ не створює. Доповідна записка з посиланням на такі джерела інформацію від визначених законом суб’єктів не замінює. Відсутність законної підстави суд назвав істотним процедурним порушенням, яке зумовлює відсутність правових наслідків перевірки. Простою мовою: якщо перевірку не мали права призначати, штраф не встоїть незалежно від того, що знайшли перевіряльники.

Акційні ціни: штрафи 4,09 млн і 4,28 млн грн визнано протиправними

Дві справи з однаковою фабулою: № 320/41294/24 (постанова від 21 травня 2026 року) і № 320/41361/24 (постанова від 11 серпня 2026 року). Продавець електроніки проводив акцію: при одночасному придбанні основного товару і комплекту електронних аудіокниг основний товар продавався зі знижкою, обидві позиції були в чеку. Податковий орган вирішив, що покупці аудіокниг не замовляли, отже основний товар продано «не на повну суму», і застосував штрафи 4 089 894,70 грн і 4,28 млн грн (150 % вартості товарів).

Верховний Суд в обох справах став на бік платника. Ціни поза державним регулюванням є вільними (стаття 11 Закону «Про ціни і ціноутворення»), тому акційна ціна за умови придбання іншого товару — допустима форма ціноутворення. Якщо чек містить усі позиції, а його сума відповідає сплаченій, порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР немає. Контролюючий орган зобов’язаний довести, що покупці платили більше, ніж у чеках. Інформація з інтернету про «незамовлення» аудіокниг без доказів цього не доводить, а відомості з інформаційних систем ДПС можуть бути підставою для перевірки, але не є беззаперечним доказом правопорушення.

Дві позиції на користь податкової, про які треба пам’ятати

Різниця між декларацією і РРО. Справа № 804/3767/17, постанова від 5 серпня 2026 року. У підприємця-роздрібника дохід у книзі обліку і деклараціях суттєво перевищував суми, проведені через РРО, банківських рахунків він не мав і документів про безготівкові надходження не надав. Верховний Суд визнав: у такій ситуації вся різниця кваліфікується як розрахункові операції без РРО зі штрафом за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР. Безготівкова виручка має бути видна з виписок, інакше податкова порахує все як готівку.

Документи на товар у місці продажу. Справа № 160/20114/24, постанова від 20 листопада 2025 року. Під час фактичної перевірки аптеки у 2024 році податківці вимагали документи на товари, придбані ще у 2021 році, і нарахували штраф у розмірі їх вартості за статтею 20 Закону № 265/95-ВР та 1020 грн за ненадання документів. Верховний Суд пояснив: пункт 12 статті 3 Закону зобов’язує надати документи лише на товарні запаси, які на момент перевірки фактично є в місці продажу; вимагати документи на товари, що вибули, виходить за межі повноважень контролюючого органу. Зворотний бік: на все, що є в торговій точці, документи мають бути під рукою.

Що робити, якщо до вас прийшла фактична перевірка або вже є ППР

1. Перевірте підставу перевірки. Попросіть копію наказу і з’ясуйте, звідки взято інформацію про можливі порушення. Якщо джерело — публікація в ЗМІ або доповідна записка без даних від державного органу, це аргумент про відсутність підстави за підпунктом 80.2.2 ПКУ, який у справі № 160/1167/24 «зняв» штраф на 41,8 млн грн.
2. Зафіксуйте, які товари були в місці продажу. Наполягайте, щоб акт описував наявні товарні запаси: документи за статтею 20 Закону № 265/95-ВР можна вимагати лише на них.
3. Розділіть готівку і безготівку. Для інтернет-продажів з післяплатою зберігайте договори з перевізником і фінансовою установою, реєстри переказів, банківські виписки. Відкритий облік став вирішальним у справі № 520/27700/25.
4. Оформлюйте акції документально. Наказ про акцію, умови на цінниках або сайті, чеки з усіма позиціями і повною сумою — цей набір у справах № 320/41294/24 і № 320/41361/24 переважив «інформацію з інтернету».
5. Звірте декларацію з даними РРО. Якщо задекларований дохід більший за проведений через касу, підготуйте пояснення різниці з виписками, інакше діє висновок у справі № 804/3767/17.
6. Подайте заперечення до акта і не пропустіть строки оскарження ППР. Цитуйте позиції огляду з номерами справ. Як проходить фактична перевірка і як оскаржити штраф, ми розбирали у статті про 160 млн грн штрафів за результатами фактичних перевірок.

Висновок

Огляд закріплює головне правило спорів про РРО: тягар доказування лежить на податковому органі. Він має довести, що операція була саме розрахунковою, що покупець заплатив більше, ніж у чеку, і що підстава для фактичної перевірки виникла законно. Штрафи на 92 млн, 41,8 млн і по 4 млн грн скасовано саме тому, що цих доказів не було. Водночас платнику, який не розділяє готівку і безготівку або не має документів на товар у торговій точці, суд не допоможе. Найкращий захист — порядок в обліку до перевірки і грамотна позиція одразу після її початку.