Іноземні доходи · автоматичний обмін інформацією · 30.06.2026

CRS 2.0 з 1 липня 2026 року: наказ Мінфіну № 316 поширює автоматичний обмін на електронні гроші та віртуальні активи

30 червня 2026 року Державна податкова служба повідомила про запровадження оновлених правил звітності щодо фінансових рахунків — CRS 2.0. Підстава — наказ Міністерства фінансів від 15 червня 2026 року № 316, зареєстрований у Мін’юсті 24 червня, який набирає чинності з 1 липня. Головна зміна: до автоматичного обміну між податковими органами різних країн тепер потрапляють не лише банківські рахунки, а й електронні гроші та віртуальні активи, а фінансові установи посилюють перевірку клієнтів із кількома резидентствами і паспортами за інвестиції. Розбираємо, кого це стосується і що варто зробити ще до того, як дані підуть за кордон.

Що змінилося з 1 липня 2026 року

30 червня 2026 року ДПС повідомила, що з 1 липня 2026 року в Україні діють оновлені вимоги Загального стандарту звітності CRS — так званий CRS 2.0. Юридична підстава — наказ Міністерства фінансів від 15 червня 2026 року № 316, зареєстрований у Мін’юсті 24 червня 2026 року за № 921/46315. Наказ вносить зміни до Порядку застосування CRS, затвердженого наказом Мінфіну від 26 травня 2023 року № 282.

Три ключові новації, які називає ДПС:

• розширення охоплення — під стандарт тепер підпадають електронні гроші та віртуальні активи. З’явилися нові терміни: «Визначений Продукт Електронних Грошей», «Цифрова Валюта Центрального банку», «Віртуальний Актив», «Підзвітний Постачальник Послуг щодо Віртуальних Активів»;
• оновлення понад 15 визначень, серед них депозитарна установа, інвестиційна компанія, фінансовий актив;
• посилена належна перевірка (due diligence) власників рахунків — зокрема з урахуванням ризиків програм громадянства чи резидентства за інвестиції (CBI/RBI, так звані «золоті паспорти»), множинного податкового резидентства та структур володіння.

Місяцем раніше, 27 травня 2026 року, ДПС нагадала фінансовим агентам про дедлайн: звіти про підзвітні рахунки за стандартами FATCA і CRS подаються не пізніше 1 липня (до 00:00 за київським часом). Тобто 1 липня 2026 року одночасно збіглися дві події: фінансові агенти здали звіти за попередній період за старими правилами, а з 1 липня застосовують уже правила CRS 2.0.

Як працює CRS і до чого тут фізособи

CRS (Common Reporting Standard) — це стандарт ОЕСР автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. В українському законодавстві його закріплено у ст. 39³ ПКУ. Механіка проста: банк або інша фінансова установа визначає, хто з її клієнтів є податковим резидентом іншої країни, і передає дані про такі рахунки до своєї податкової служби. Та, своєю чергою, обмінюється цими даними з податковими органами інших держав-учасниць. У результаті ДПС отримує з-за кордону відомості про рахунки українських резидентів, а сама передає партнерам дані про рахунки їхніх резидентів в Україні.

Фізична особа в цій схемі нічого не подає — звітують фінансові агенти. Але саме фізособа і є об’єктом обміну: залишки на рахунку, надходження, доходи від фінансових активів. Ці дані ДПС порівнює з тим, що людина задекларувала. Саме так з’явилися масові перевірки авторів контенту OnlyFans: відомості про виплати авторам ДПС отримала від податкового органу Великої Британії в межах міжнародного обміну, а далі почала звіряти їх із деклараціями. Про те, як реагувати на такий лист, ми детально писали в матеріалі «OnlyFans і податки в Україні: що робити, якщо прийшов лист від ДПС».

Що конкретно змінює CRS 2.0 для власників рахунків

Електронні гроші та криптовалюта більше не сліпа зона. До оновлення класичний CRS охоплював насамперед банківські депозитні та інвестиційні рахунки. Тепер до підзвітних потрапляють визначені продукти електронних грошей і рахунки у постачальників послуг щодо віртуальних активів — криптобірж і подібних сервісів, які підпадають під нові визначення. Якщо ви отримуєте оплату на електронний гаманець іноземного платіжного сервісу або зберігаєте кошти на криптобіржі, інформація про такі рахунки з часом теж потраплятиме до ДПС каналом автоматичного обміну — за умови, що відповідна юрисдикція впровадила ті самі оновлені правила.

Друге громадянство не приховує резидентство. Посилена перевірка щодо програм CBI/RBI означає, що фінансова установа не візьме на віру паспорт країни, отриманий за інвестиції, як єдиний доказ податкового резидентства. Вона має з’ясувати, де людина реально живе і сплачує податки. Схема «відкрив рахунок за другим паспортом, тому Україна не бачить» перестає працювати.

Множинне резидентство і структури. Якщо клієнт заявляє резидентство кількох країн або володіє рахунком через компанію чи траст, установа зобов’язана глибше перевіряти контролюючих осіб. Для ДПС це означає більше даних про бенефіціарів іноземних структур, якими володіють українці.

Важливо не перебільшувати: наказ № 316 не запроваджує нових податків і не змінює ставки. Він змінює обсяг інформації, яку держава отримуватиме автоматично. Податкові наслідки для фізособи залишаються ті самі, що й раніше.

Які податкові обов’язки вже існують

Іноземні доходи фізичної особи – резидента України включаються до річного оподатковуваного доходу і декларуються в річній декларації про майновий стан і доходи (п. 170.11 ПКУ). Декларація подається до 1 травня року, наступного за звітним, а податок сплачується до 1 серпня. Ставка ПДФО — 18 відсотків, плюс військовий збір 5 відсотків. Якщо податок уже сплачено за кордоном і між Україною та цією державою діє конвенція про уникнення подвійного оподаткування, сплачену суму можна зарахувати за наявності підтвердних документів від іноземного податкового органу; у разі очікування таких документів строк сплати можна за заявою відстрочити до 31 грудня.

Це стосується всіх, хто отримує гроші з-за кордону: фрілансерів, авторів контенту на платформах, власників іноземних депозитів та інвестиційних рахунків, отримувачів дивідендів від іноземних компаній. З CRS 2.0 до цього переліку фактично додаються власники електронних гаманців та криптоактивів у юрисдикціях-учасницях обміну. Окремо готується і новий режим оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, — про законопроєкт № 15111-д ми писали у окремій статті.

Що робити власникам іноземних рахунків і доходів

1. Складіть перелік усіх іноземних рахунків. Банківські, брокерські, електронні гаманці платіжних сервісів, акаунти на криптобіржах. Після 1 липня 2026 року кожен із них потенційно є підзвітним рахунком.
2. Перевірте, яке резидентство ви заявили фінансовим установам. Якщо в анкеті самосертифікації вказано резидентство країни, де ви фактично не живете, установа після посиленої перевірки може змінити класифікацію рахунку, а розбіжність між вашими деклараціями в різних країнах стане видимою.
3. Звірте задекларовані доходи за минулі роки з реальними надходженнями. Обмін інформацією охоплює й попередні періоди, тож перевірка може стосуватися не лише 2026 року. Документи, що підтверджують доходи і сплачені за кордоном податки, зберігайте щонайменше 1095 днів.
4. Якщо доходи не декларувалися — виправтеся самостійно до того, як прийде запит. Уточнююча декларація і добровільна сплата зазвичай дешевші, ніж донарахування зі штрафом за результатами перевірки.
5. Отримавши запит або повідомлення про перевірку — не ігноруйте і не поспішайте платити. Інформація з обміну є підставою для запиту, але не замінює доказів: ДПС має встановити, хто саме, коли і скільки отримав. Відповідь на запит краще готувати з адвокатом, щоб не надати зайвого і водночас не дати підстав для штрафу за ненадання документів.
6. Для власників криптоактивів. Зберігайте історію транзакцій і документи про походження коштів: саме ці дані знадобляться, коли інформація від постачальників послуг щодо віртуальних активів почне надходити до ДПС.

Висновок

Наказ Мінфіну № 316 від 15 червня 2026 року не змінює ставок і не створює нових податків, але суттєво розширює масив даних, які ДПС отримуватиме автоматично: до банківських рахунків додаються електронні гроші та віртуальні активи, а «золоті паспорти» і множинне резидентство перестають бути способом залишитися непоміченим. Для фізосіб з іноземними доходами це означає одне: час привести декларування у відповідність із фактичними надходженнями до того, як це зробить за них податкова. Практика показує, що позиція платника, який звернувся до фахівця до отримання запиту, значно сильніша за позицію того, хто реагує на вже проведену перевірку.