Іноземні доходи та цифрові платформи · законопроєкт · 26.05.2026

ПДФО 10 відсотків і платформа як податковий агент: що пропонує законопроєкт № 15111-д для доходів через цифрові платформи

22 травня 2026 року Державна податкова служба повідомила про участь у круглому столі бізнес-асоціацій з міністром фінансів щодо нової моделі оподаткування доходів через цифрові платформи. Йдеться про законопроєкт № 15111-д: пільгова ставка ПДФО 10 відсотків, функції податкового агента в операторів платформ, приєднання України до міжнародного обміну інформацією за стандартом ОЕСР і спрощене звітування. Днем раніше ДПС повідомила, що іноземні доходи за 2025 рік задекларували 12,7 тисячі осіб на 20,7 млрд грн. Розбираємо, що пропонує законопроєкт, кого він зачепить і що робити з доходами від платформ, поки закону ще немає.

Що сталося

22 травня 2026 року ДПС повідомила, що долучилася до круглого столу, організованого Українською радою бізнесу, Європейською бізнес-асоціацією, AmCham та CIPE, за участю міністра фінансів Сергія Марченка і заступника голови ДПС Лисеюка. Обговорювали оподаткування міжнародних посилок та цифрових платформ. Центральна тема — законопроєкт № 15111-д, який, за описом ДПС, охоплює платформи таксі, оренди, доставки та онлайн-торгівлі.

Модель, яку представила податкова, складається з чотирьох елементів: пільгова ставка ПДФО 10 відсотків для доходів, отриманих через платформи; функції податкового агента покладаються на операторів платформ; інтеграція України в міжнародний обмін інформацією за стандартом ОЕСР для цифрових платформ (DPI, європейський аналог — директива DAC7); спрощене звітування для продавців.

Важливе застереження про статус. Це законопроєкт, а не закон. За карткою документа на сайті Верховної Ради, 8 квітня 2026 року його прийнято за основу, тобто в першому читанні; друге читання і голосування в цілому попереду, а до того тексту можуть внести правки. Тому всі параметри нижче — це пропозиції, які ще можуть змінитися, і жодних нових обов’язків у платників на сьогодні немає.

Як має працювати нова модель

Логіка законопроєкту повторює європейський підхід DAC7: держава не ганяється за кожним продавцем окремо, а зобов’язує оператора платформи збирати дані про продавців, звітувати податковій і, в українській версії, ще й утримувати податок. Для фізичної особи це означає:

• Податковий агент — платформа. Якщо оператор виконує функції податкового агента, продавець отримує кошти вже за вирахуванням податку і не має самостійно декларувати ці доходи та обчислювати податок.
• Ставка 10 відсотків замість 18. Пільгова ставка ПДФО — головний «пряник» моделі. Сьогодні доходи фізособи, які не підпадають під спрощену систему, оподатковуються за ставкою 18 відсотків (п. 167.1 ПКУ) плюс військовий збір 5 відсотків. Умови застосування зниженої ставки визначатиме остаточний текст закону.
• Обмін даними за DPI. Стандарт ОЕСР передбачає, що податкові органи країн-учасниць автоматично отримують інформацію від платформ про доходи продавців-резидентів, зокрема від іноземних платформ. Тобто дані про українців, які заробляють через зареєстровані за кордоном сервіси, надходитимуть до ДПС так само, як зараз надходить інформація про банківські рахунки за стандартом CRS.
• Спрощене звітування. Для дрібних продавців у європейській моделі діють порогові значення: у редакції законопроєкту, доступній на сайті парламенту, це до 30 продажів товарів на суму до 2 000 євро на рік, нижче яких продавець вважається «виключеним». Ці цифри теж можуть змінитися до другого читання.

Кого це стосується: таксі, оренда, доставка — а блогери та OnlyFans?

ДПС прямо називає чотири сфери: таксі, оренда, доставка, онлайн-торгівля. Контент-платформи (OnlyFans, Patreon, YouTube, Twitch), фріланс-біржі та інші сервіси, де фізособа надає послуги на замовлення користувача, у новині не згадані. Водночас стандарт DPI охоплює не лише товари й оренду, а й «особисті послуги», тобто послугу чи роботу, виконану на замовлення користувача платформи онлайн або офлайн. Чи потраплять під українську модель контент-платформи і фріланс-сервіси, залежить від остаточних формулювань закону і від того, чи стануть іноземні оператори на облік у ДПС.

Що не зміниться в будь-якому разі: до набрання чинності законом доходи від іноземних платформ залишаються звичайними іноземними доходами. За пп. 170.11.1 ПКУ їх включають до річної декларації і оподатковують ПДФО за ставкою 18 відсотків, додатково утримується військовий збір 5 відсотків. Суми у валюті перераховують у гривню за курсом НБУ на дату отримання (п. 164.4 ПКУ). Податок, сплачений за кордоном, можна зарахувати за наявності конвенції про уникнення подвійного оподаткування і довідки іноземного податкового органу (пп. 170.11.2, п. 13.5 ПКУ). Про те, як ДПС уже сьогодні виявляє доходи моделей OnlyFans і що робити з листом від податкової, ми детально писали в матеріалі «OnlyFans і податки в Україні».

Друга новина: 12,7 тисячі декларантів іноземних доходів

Днем раніше, 21 травня 2026 року, ДПС підбила підсумки кампанії декларування за 2025 рік: подано близько 176 тисяч декларацій (103 відсотки до попередньої кампанії), задекларовано 299 млрд грн доходів, самостійно визначено 5,7 млрд грн ПДФО і 2,5 млрд грн військового збору. Іноземні доходи задекларували 12,7 тисячі платників — на 3,4 тисячі більше, ніж роком раніше, — на суму 20,7 млрд грн, з яких до сплати 2,4 млрд грн ПДФО та 1,0 млрд грн збору. Найбільший приріст декларантів у Рівненській (+10 відсотків), Миколаївській (+8), Волинській (+7), Одеській (+6) областях і Києві (+6). ДПС нагадує, що задекларовані зобов’язання треба сплатити до 31 липня включно.

Для тих, хто заробляє через іноземні платформи, ці цифри показують дві речі. По-перше, кількість людей, які самостійно декларують іноземні доходи, зростає, і податкова робить на цьому акцент як на «культурі добровільної сплати». По-друге, 12,7 тисячі декларантів — це небагато на тлі масштабу платформної економіки, а отже, у ДПС є стимул отримувати дані з-за кордону автоматично, що й закладено в законопроєкт № 15111-д.

Ризики, якщо доходи з платформ не декларувати

Якщо ДПС виявить незадекларований іноземний дохід за даними міжнародного обміну, вона проводить перевірку і донараховує ПДФО та військовий збір самостійно. До суми податку додається штраф за статтею 123 ПКУ: 10 відсотків, а за доведеного умислу — 25 відсотків (п. 123.1, 123.2), окремо — 340 грн за неподану декларацію (п. 120.1) і пеня. Донарахування оформлюють податковими повідомленнями-рішеннями, які можна оскаржити протягом 10 робочих днів у адміністративному порядку (п. 56.3 ПКУ) або в суді. Строк давності для таких донарахувань — 1095 днів (ст. 102 ПКУ), але для неподаних декларацій він фактично не обмежує податкову.

Що робити зараз

1. Не чекайте закону. Пільгова ставка 10 відсотків — це проєкт, а обов’язок декларувати іноземні доходи за 18 + 5 відсотків діє вже сьогодні. За 2025 рік декларацію треба було подати до 1 травня 2026 року (пп. 49.18.4 ПКУ), сплатити — до 1 серпня (п. 179.7 ПКУ).
2. Якщо не подавали — подайте зараз. Самостійне подання декларації після строку означає штраф 340 грн за несвоєчасне подання, штраф за прострочення сплати за ст. 124 ПКУ і пеню; це незрівнянно дешевше за донарахування з 25-відсотковим штрафом після перевірки.
3. Зберігайте первинні документи. Виписки платформи з датами та сумами кожної виплати, банківські виписки, підтвердження утриманого за кордоном податку. Саме за датами виплат визначається курс для перерахунку і саме їх вимагає ДПС під час перевірки.
4. Стежте за другим читанням № 15111-д. Якщо ваша діяльність — таксі, оренда, доставка чи онлайн-продаж через платформу, після ухвалення закону варто буде оцінити, чи вигідна модель податкового агента, і виконати умови, які поставить закон для зниженої ставки.
5. Отримали лист або запит від ДПС — не ігноруйте. Строк відповіді на письмовий запит обмежений, а мовчання податкова трактує не на вашу користь. Підготуйте відповідь з документами або аргументовану позицію, чому запит неправомірний.

Висновок

Законопроєкт № 15111-д пропонує Україні європейську модель: платформа звітує і утримує податок, продавець отримує знижену ставку 10 відсотків і спрощення. Для таксистів, орендодавців і онлайн-продавців це може стати реальним полегшенням, для блогерів і фрілансерів — залежить від остаточного тексту. Але поки закон не ухвалено і не набрав чинності, правила ті самі, що й учора: іноземні доходи декларуються самостійно, оподатковуються за 18 + 5 відсотків, а дані про них до ДПС дедалі частіше приходять з-за кордону раніше, ніж від самого платника.