Реєстрація ПН в ЄРПН · практика Верховного Суду · 15.09.2026

Збитки через незареєстровану податкову накладну не можна стягнути через третейський суд — Верховний Суд

Постачальник не зареєстрував податкову накладну, покупець втратив податковий кредит і пішов стягувати збитки — але не до господарського суду, а до третейського, як передбачав договір. Верховний Суд поставив крапку: такий спір третейському суду непідсудний, бо реєстрація ПН — обов’язок перед державою, а не перед контрагентом. 8 вересня 2026 року пресцентр Верховного Суду оприлюднив правовий висновок Касаційного господарського суду у справі № 873/49/26. Пояснюємо, що змінилося для бізнесу.

Що сталося у справі

Компанія-покупець звернулася до постійно діючого третейського суду з позовом до свого контрагента про стягнення збитків. Третейський суд позов задовольнив. Відповідач подав до апеляційного господарського суду заяву про скасування третейського рішення, а позивач — заяву про видачу наказу на його примусове виконання.

Апеляційний господарський суд третейське рішення скасував і у видачі виконавчого документа відмовив. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 8 липня 2026 року залишив цю ухвалу без змін. Правовий висновок пресцентр Верховного Суду оприлюднив 8 вересня 2026 року.

Головний висновок Верховного Суду

Суд звернув увагу, що заявлені до стягнення збитки обґрунтовані не неналежним виконанням договору комісії, а неналежним виконанням обов’язку щодо реєстрації податкової накладної. Цей обов’язок, за словами суду, виникає безпосередньо із закону у сфері публічно-правових відносин між платником податків і державою і не є договірним.

Звідси кілька практично важливих тез, які сформулював КГС ВС:

• обов’язок продавця зареєструвати податкову накладну — це обов’язок платника податку в публічно-правових відносинах, а не цивільний обов’язок перед покупцем;
• сам факт того, що сторони пов’язані договором, не означає, що будь-який спір між ними охоплюється третейською угодою: вирішальним є характер спірних правовідносин і джерело порушеного обов’язку;
• публічна природа обов’язку з реєстрації ПН унеможливлює його «перетворення» на цивільне зобов’язання навіть за згодою сторін у договорі;
• оскільки сфера оподаткування регулюється імперативними нормами, договірне регулювання, яке їм суперечить, не створює передбачених договором правових наслідків і не дає підстав для договірної відповідальності.

Підсумок: рішення третейського суду ухвалено у спорі, не передбаченому третейською угодою, і ним вирішено питання, яке виходить за її межі. Це — самостійна підстава для скасування третейського рішення.

Чому це важливо для покупця

Незареєстрована постачальником податкова накладна — одна з найпоширеніших причин втрати податкового кредиту з ПДВ. За загальним правилом п. 201.10 Податкового кодексу України саме зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту покупця. Той самий пункт прямо каже: відсутність факту реєстрації продавцем податкової накладної в ЄРПН не дає покупцеві права включити ПДВ до податкового кредиту, але не звільняє продавця від обов’язку задекларувати податкові зобов’язання. Якщо постачальник ПН не склав, не зареєстрував або її реєстрацію зупинено, покупець опиняється в ситуації, коли гроші сплачені, а права на кредит немає.

Постанова ВС не забороняє покупцеві вимагати компенсацію від недобросовісного контрагента. Вона визначає, куди з такою вимогою йти: третейський суд, навіть якщо він прямо прописаний у договорі, такий спір розглядати не може. Третейське рішення на користь покупця, як показала ця справа, скасовують, а виконавчий документ не видають. Тобто час і кошти, витрачені на третейський розгляд, будуть втрачені.

Що врахувати постачальнику

Для продавця висновок ВС теж двосторонній. З одного боку, він захищає від третейських рішень, ухвалених із перевищенням компетенції. З іншого — суд чітко нагадав, що реєстрація ПН є обов’язком перед державою і за його порушення настає відповідальність, встановлена податковим законодавством, зокрема штрафи за порушення строків реєстрації за ст. 120¹ ПКУ.

Окремої уваги заслуговує теза про те, що договірне регулювання, яке суперечить імперативним податковим нормам, «не створює передбачених договором правових наслідків і не надає підстав для застосування договірної відповідальності». Якщо у ваших договорах є пункти про штрафи чи компенсації «за нереєстрацію ПН», їхню ефективність варто переоцінити з урахуванням цього висновку. Прямої відповіді на питання, чи можна взагалі покласти на постачальника договірну відповідальність за нереєстрацію ПН, у цій справі суд не давав — він вирішував лише питання підсудності третейському суду, тож остаточні висновки залежатимуть від подальшої практики.

Що робити, якщо контрагент не зареєстрував ПН

1. З’ясуйте причину. ПН не складена взагалі, складена, але не подана на реєстрацію, чи її реєстрацію зупинено за постановою КМУ № 1165? Від цього залежить, чи можна ще «врятувати» податковий кредит.
2. Якщо реєстрацію зупинено — покупець зацікавлений допомогти постачальнику пройти розблокування: надати документи, які підтверджують реальність операції (договір, специфікації, ТТН, акти, оплати). Про маршрут розблокування ми писали в окремій інструкції.
3. Подайте скаргу на постачальника. П. 201.10 ПКУ дає покупцеві право додати до декларації з ПДВ заяву зі скаргою на продавця, який не надав ПН або порушив строк її реєстрації (це право не поширюється на ПН, реєстрацію яких зупинено). Скористатися ним можна протягом 365 календарних днів після граничного строку подання декларації за період, у якому ПН не надано, а контролюючий орган протягом 90 днів зобов’язаний провести документальну перевірку такого продавця. Скарга не відновлює податковий кредит автоматично, але фіксує вашу добросовісність і запускає перевірку контрагента.
4. Претензія та позов — до господарського суду. Якщо йдеться про стягнення збитків з контрагента, готуйте вимогу до державного господарського суду, а не до третейського, навіть якщо договір містить третейське застереження.
5. Перегляньте шаблони договорів. Третейські застереження не «закривають» податкові питання, а пункти про договірну відповідальність за нереєстрацію ПН потребують окремої юридичної оцінки.

Висновок

Верховний Суд провів чітку межу: реєстрація податкової накладної — це відносини платника з державою, а не з покупцем, тому спори про наслідки нереєстрації ПН не є договірними і не підлягають третейському розгляду. Для бізнесу це означає, що захищати податковий кредит потрібно у двох площинах одночасно: податковій (розблокування ПН, скарга на постачальника, оскарження рішень ДПС) і господарській (вимоги до контрагента у державному суді). Правильно обрана площина економить місяці й убезпечує від скасування вже виграного рішення.