Оскарження ППР · процесуальні строки · огляд Верховного Суду · 02.06.2026

Місяць, три місяці чи шість: Верховний Суд систематизував строки оскарження ППР і відмов у реєстрації ПН

Пропущений строк — найпоширеніша причина, з якої суд не читає навіть найсильніший позов проти податкової. 27 травня 2026 року Верховний Суд опублікував тематичний огляд практики щодо процесуальних строків в адміністративному судочинстві за січень 2018 — березень 2026 року, і окремий його розділ присвячений саме податковим спорам. Огляд закріплює три різні режими: один місяць на позов проти ППР після адміністративного оскарження, три місяці для відмови в реєстрації податкової накладної та вимоги з ЄСВ після скарги, шість місяців, якщо скарги до ДПС не було. Пояснюємо кожен режим на конкретних справах і даємо практичний календар.

Що оприлюднив Верховний Суд

27 травня 2026 року пресцентр Верховного Суду анонсував перше видання тематичного огляду практики щодо процесуальних строків в адміністративному судочинстві. Огляд охоплює позиції з січня 2018 року до березня 2026 року і оновлюватиметься періодично, зокрема з урахуванням відступів від попередньої практики.

Для платників податків найцінніший розділ 3.1 «Справи щодо обчислення строків звернення до суду у сфері публічних фінансів». У ньому зібрано позиції про те, скільки часу є на позов проти податкового повідомлення-рішення, відмови в реєстрації податкової накладної та вимоги зі сплати єдиного внеску, і коли пропущений строк можна поновити. Це готова «шпаргалка», з якою суди першої інстанції звірятимуть кожен позов проти ДПС.

ППР після адміністративного оскарження: один місяць

Базова позиція сформульована судовою палатою з розгляду справ щодо податків КАС ВС ще в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19: строк звернення до суду з позовом про скасування ППР після процедури адміністративного оскарження становить один місяць, що настає за днем закінчення цієї процедури. У тій справі адміністративне оскарження завершилося 27 вересня 2018 року, а позов подали 29 жовтня 2019 року; його залишили без розгляду, і Верховний Суд із цим погодився.

Постанова КАС ВС від 28 жовтня 2025 року у справі № 280/5691/24 («Запоріжгаз збут») пояснює, чому саме місяць, а не три. Пункт 56.19 ПКУ є спеціальною нормою щодо частини четвертої статті 122 КАСУ і має пріоритет. Апеляційний суд вважав, що діє тримісячний строк КАСУ, а Податковий кодекс не можна застосовувати як «інший закон», але Верховний Суд цю логіку відхилив: рішення за скаргою платник отримав 15 березня 2024 року, позов подав 24 червня 2024 року, тож позов правомірно залишено без розгляду.

Важливе уточнення дає постанова від 23 липня 2025 року у справі № 160/25951/24: місячний строк рахується з дня, наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, а визначальним є встановлення дати отримання платником рішення за скаргою. І навіть якщо строк пропущено, суд зобов’язаний дати позивачу можливість подати заяву про його поновлення; інакше це обмеження права на доступ до суду.

Відмова в реєстрації ПН і вимога з ЄСВ після скарги: три місяці

Для рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань, режим інший. У постанові від 13 серпня 2025 року у справі № 380/17493/24 (ХК «УКРБУД») КАС ВС зазначив: якщо платник оскаржив відмову в реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку, строк звернення до суду становить три місяці з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги, а якщо рішення не прийняли або не вручили — шість місяців з дня подання скарги. Це правило частини четвертої статті 122 КАСУ.

Суд додав, що дата прийняття рішення за скаргою, дата його отримання платником або факт неприйняття у встановлений строк входять до предмета доказування. Без цих обставин суд узагалі не може зробити висновок про своєчасність чи пропуск строку, тому справу «УКРБУДу» повернули на продовження розгляду.

Аналогічний тримісячний строк діє для вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску після її досудового оскарження. У постанові палати від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 Верховний Суд відхилив вимогу судів про десятиденний строк за Законом № 2464-VI і підтвердив три місяці з дня отримання рішення органу вищого рівня за скаргою.

Без адміністративного оскарження: шість місяців, а не 1095 днів

Найболючіша для платників позиція стосується випадків, коли скарга до ДПС України не подавалася. Тривалий час практика виходила з того, що ППР можна оскаржити в суді протягом 1095 днів з посиланням на п. 56.18 і ст. 102 ПКУ. Постанова палати від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 закріпила інший підхід: якщо платник не використовував адміністративне оскарження, строк визначається частиною другою статті 122 КАСУ і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав.

Водночас у тій самій справі Верховний Суд захистив позивача від зворотної дії нової практики. Фізособа подала позов 23 вересня 2020 року проти ППР від 15 лютого 2018 року, коли сталою ще була практика про 1095 днів; застосування нової практики до вже поданого позову Верховний Суд назвав проявом надмірного формалізму і повернув справу на продовження розгляду.

Для відмови в реєстрації ПН без адміністративного оскарження правило те саме: шість місяців (постанова від 20 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.006517).

Воєнний стан як поважна причина: лише з доведеним впливом

Дві позиції огляду задають рамку для клопотань про поновлення строку. З одного боку, у справі № 280/5691/24 Суд прямо сказав: сам факт дії воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення строку, потрібно довести прямий причинно-наслідковий зв’язок між воєнними обставинами і неможливістю своєчасно звернутися до суду.

З іншого боку, у постанові від 14 серпня 2025 року у справі № 480/9707/23 («Лінен оф Десна», Сумщина) Верховний Суд скасував ухвалу про повернення позову, бо суди формально відкинули доводи про обстріли, відключення електроенергії та дезорганізацію роботи підприємства. Такі обставини можуть визнаватися поважними причинами, але лише за умови встановлення їх реального впливу; суд має дослідити сукупність доводів, хронологію подій і поведінку заявника, а формальний підхід неприпустимий.

Практичний висновок: клопотання про поновлення строку має бути не декларацією «в країні війна», а хронологією з доказами — довідки про пошкодження, підтвердження релокації, накази про призупинення роботи, дати відновлення доступу до документів.

Календар строків і що робити

Зведемо позиції огляду в один перелік, від якого варто відштовхуватися після отримання будь-якого рішення ДПС:

• ППР або інше рішення про грошове зобов’язання, скаргу до ДПС України подавали — один місяць з дня, наступного за днем закінчення адміністративного оскарження (п. 56.19 ПКУ; справи № 500/2486/19, № 280/5691/24, № 160/25951/24).
• ППР, скаргу не подавали — шість місяців з дня, коли дізналися або мали дізнатися про рішення (ч. 2 ст. 122 КАСУ; справа № 160/11673/20).
• Відмова в реєстрації ПН, скаргу подавали — три місяці з дня вручення рішення за скаргою, а якщо рішення не прийнято чи не вручено — шість місяців з дня подання скарги (ч. 4 ст. 122 КАСУ; справа № 380/17493/24). Без скарги — шість місяців (справа № 1.380.2019.006517).
• Вимога зі сплати недоїмки з ЄСВ після досудового оскарження — три місяці з дня отримання рішення за скаргою (справа № 580/3469/19).

А тепер покроково:

1. Зафіксуйте дату отримання рішення за скаргою. Саме від неї рахується місяць або три місяці. Збережіть квитанцію Електронного кабінету або поштове повідомлення: у справах № 160/25951/24 і № 380/17493/24 Верховний Суд повернув справи саме через невстановлення цієї дати.
2. Не сподівайтеся на 1095 днів. Для позовів без адміністративного оскарження огляд остаточно закріплює шість місяців.
3. Вирішіть, чи потрібна адміністративна скарга. Вона дає шанс скасувати рішення без суду, але скорочує строк на позов проти ППР до одного місяця. Про перші кроки після отримання ППР ми писали в матеріалі «Податкове повідомлення-рішення: строки, скарга та перші кроки».
4. Якщо строк пропущено — подавайте заяву про поновлення разом із позовом. Опишіть хронологію, доведіть причинно-наслідковий зв’язок і додайте докази: загальні посилання на воєнний стан суд відхилить (справа № 280/5691/24), а доведені обставини зобов’язаний оцінити (справа № 480/9707/23).
5. Якщо суд залишив позов без розгляду, не запропонувавши поновити строк — оскаржуйте ухвалу з посиланням на справу № 160/25951/24.

Висновок

Огляд Верховного Суду від 27 травня 2026 року не створює нових правил, але збирає їх у систему, з якою тепер працюватимуть усі адміністративні суди: місяць для ППР після скарги, три місяці для відмови в реєстрації ПН і вимоги з ЄСВ після скарги, шість місяців для будь-якого рішення ДПС без адміністративного оскарження. Пропуск строку без доведених поважних причин означає залишення позову без розгляду, яким би незаконним не було рішення податкової. Тому перший крок у податковому спорі — не аргументи по суті, а точний розрахунок дати, до якої їх ще можна заявити.