Ризиковість платника і зупинення ПН/РК · практика Верховного Суду · 08.09.2026

Ризиковість платника: рішення комісії має бути вмотивоване, а коди 11, 12, 13 і «ризикові контрагенти» — не доказ. Три постанови КАС ВС літа 2026 року

Між 4 червня і 2 липня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив три постанови у спорах про включення платників ПДВ до переліку ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості: у справах № 480/6765/24, № 320/57228/24 і № 440/10955/24. В усіх трьох податкова програла, а суд пояснив, чому рішення комісії з кодами податкової інформації 11, 12, 13 і переліком «ризикових» контрагентів без змістовних мотивів є протиправним. Пресрелізів Верховного Суду з цих справ не було, тож розбираємо позиції за текстами постанов і пояснюємо, як ними користуватися.

Три постанови однієї колегії

Влітку 2026 року одна колегія КАС ВС ухвалила три постанови у спорах про включення платників ПДВ до переліку ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості (додаток 1 до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1165): 4 червня — у справі № 480/6765/24, 25 червня — у справі № 320/57228/24, 2 липня — у справі № 440/10955/24. Пресцентр Верховного Суду релізів щодо них не публікував, тому ми спираємося на тексти постанов у ЄДРСР та на правових ресурсах. У всіх трьох справах податкові органи програли, а суд сформулював єдиний стандарт: рішення комісії про ризиковість має бути змістовно вмотивоване, а коди податкової інформації і перелік «ризикових» контрагентів самі по собі підставою для нього не є.

Справа № 320/57228/24: коди 11, 12, 13 і 129 працівників

Київський оптовий продавець продуктів харчування і напоїв 24 липня 2024 року отримав рішення ГУ ДПС у м. Києві про відповідність пункту 8 Критеріїв. Компанія подала пояснення з документами, і 19 серпня 2024 року комісія повторно визнала її ризиковою за кодами податкової інформації 11 (накопичення залишків товарів без місць зберігання), 12 і 13 (постачання ризиковим платникам і придбання у них), навівши періоди, коди УКТ ЗЕД і податкові номери контрагентів. Скаргу до ДПС України відхилили.

Суди встановили, що платник надав документи про чотири склади площею понад 5 тис. кв. м, 42 одиниці автотранспорту, 129 працівників за штатним розписом і первинні документи щодо придбання, постачання, транспортування і зберігання товарів. Верховний Суд визнав рішення комісії протиправним і пояснив чому:

• рішення про ризиковість — індивідуальний акт, що впливає на можливість вести діяльність, тому з його тексту платник має розуміти, які операції, у який період, з якими контрагентами і за якими товарами визнано ризиковими та які документи, на думку податкового органу, ризиковість не спростовують;
• коди податкової інформації, типи операцій, періоди, коди товарів, податкові номери контрагентів і дати їх включення до переліку ризикових самі по собі не є достатнім підтвердженням обґрунтованості рішення;
• якщо платник подав документи, комісія зобов’язана не повторити раніше сформовану інформацію, а оцінити ці документи, пояснити, що вони не спростовують, і вказати, яких документів бракує;
• придбання або постачання товарів контрагентам, визнаним ризиковими, може бути елементом податкової інформації, але не є самодостатньою підставою визнати ризиковим іншого платника без зв’язку цих операцій із ризиковістю саме його діяльності.

Довід ДПС, що суди мали дослідити реальність операцій, ВС відхилив: предмет спору — правомірність рішення комісії, а не податковий кредит, і суди не повинні підміняти перевірку. Скасування рішення про ризиковість не вирішує питання податкового кредиту контрагентів і не позбавляє ДПС права на контроль — воно лише усуває наслідки необґрунтованого акта.

Є і процесуальний нюанс: касаційну скаргу ДПС задоволено частково. ВС відмовив у скасуванні першого рішення від 24 липня 2024 року, бо після повторного рішення воно втратило чинність за пунктом 6 Порядку № 1165, тож судовий збір повернуто пропорційно — 6 056 грн із 9 084 грн. Урок: оскаржувати треба останнє чинне рішення комісії.

Справа № 480/6765/24: лляна олія і сумніви замість доказів

Сумське підприємство, що торгує деревиною і будматеріалами, у жовтні–листопаді 2023 року придбало лляну олію на 1,2 млн грн без ПДВ. Комісія ГУ ДПС у Сумській області рішенням від 24 червня 2024 року визнала компанію ризиковою за кодами 11, 15 і 14, пояснивши в протоколі: документи не підтверджують використання олії для оброблення деревини, немає технічних умов і лабораторних досліджень для норм витрат, є недоліки у товарно-транспортних накладних. Платник же подав договір, рахунки, накладні, банківські виписки, акти списання олії на виробничі потреби, документи про оренду приміщень і персонал.

Верховний Суд залишив рішення на користь платника без змін. Процедура прийняття рішення про ризиковість не є податковою перевіркою і не призначена для встановлення реальності операцій чи зв’язку товару з господарською діяльністю. Сумніви можуть бути приводом для передбачених ПКУ форм контролю, але не звільняють податковий орган від обов’язку довести наявність саме тієї інформації, яка за пунктом 8 Критеріїв свідчить про ризиковість конкретної операції. Відсутність сертифікатів якості такою інформацією не є, а «недостатність складських приміщень» потребує конкретних даних: кількості залишків, місць зберігання, періоду накопичення. Довід ДПС, що внесення інформації до баз — службова дія без наслідків, суд відхилив: за Порядком № 1165 рішення комісії адресоване конкретному платнику, змінює його становище і підлягає оскарженню.

Справа № 440/10955/24: контрагент став ризиковим пізніше

Полтавський торговий дім оскаржив рішення від 5 вересня 2024 року з кодами 11, 12 і 13. Операції, на які посилалася комісія, стосувалися здебільшого податкових накладних 2022 року, а частина контрагентів на момент операцій ризиковими ще не були. ДПС додатково посилалася на результати документальної перевірки і лист територіального управління БЕБ.

Верховний Суд підтвердив: ризиковість контрагента, встановлена після здійснення операції, не може сама по собі ретроспективно свідчити про ризиковість операції платника; податковий орган має довести, у чому саме полягає ризик операцій позивача, а не констатувати подальший статус контрагента. Кримінальне провадження або лист правоохоронного органу без установлених у законному порядку обставин, які підтверджують залучення платника до протиправної діяльності, теж не є самостійною підставою для рішення за пунктом 8. А комісія, розглянувши документи, зобов’язана вказати, яких документів і за який період бракує, інакше платник не розуміє, що саме йому спростовувати.

Чому це важливо

Статус ризикового платника означає зупинення реєстрації практично кожної накладної, постійні пояснення і документи, а для покупців — ризик втратити податковий кредит. Про самі критерії ми писали в статті про критерії ризиковості платника податку. Три постанови 2026 року фіксують стандарт: рішення має бути таким, щоб платник міг його зрозуміти і спростувати, а комісія зобов’язана відповісти на подані документи по суті. Водночас ВС підкреслив, що виграш у спорі про ризиковість не «легалізує» операції і не звільняє від перевірки, тому документи про реальність операцій мають бути в порядку незалежно від результату.

Що робити, якщо вас включили до переліку ризикових

1. Прочитайте рішення уважно. Випишіть коди податкової інформації, періоди, коди товарів і номери контрагентів. Якщо пояснення, чому це свідчить про ризиковість саме вашої діяльності, немає, це вже аргумент за практикою ВС.
2. Подайте пояснення і документи саме щодо зазначених кодів. За кодом 11 — договори оренди складів, інвентаризаційні описи, дані про залишки; за кодами 12 і 13 — документи про постачання і транспортування з названими контрагентами; за кодом 15 — про умови зберігання і переробку. Додайте штатний розпис, форму 20-ОПП, відомості за основними засобами.
3. Перевірте дати. Якщо контрагента визнали ризиковим після ваших операцій з ним, вкажіть це прямо з посиланням на постанову у справі № 440/10955/24.
4. Зафіксуйте, як комісія відповіла. Якщо повторне рішення дослівно повторює попереднє і не оцінює ваших документів, це порушення пункту 6 Порядку № 1165, яке в справах № 320/57228/24 і № 440/10955/24 стало ключовим.
5. Оскаржуйте останнє чинне рішення — до ДПС України, а далі до суду, з вимогами скасувати рішення і зобов’язати виключити вас із переліку. ВС підтвердив, що така вимога є належним способом захисту і не втручається у дискрецію податкового органу.
6. Паралельно розблоковуйте накладні. Зупинені ПН/РК не розблокуються автоматично після виключення з переліку; маршрут описано в інструкції з розблокування ПН/РК.

Висновок

Верховний Суд у трьох справах сформулював чіткий стандарт: податкова інформація може бути підставою для рішення про ризиковість лише тоді, коли вона конкретна, стосується операцій платника, дає змогу ідентифікувати їх період, контрагентів і товари та дозволяє платнику ефективно її спростувати. Коди 11, 12, 13 без мотивів, ризиковість контрагента заднім числом, сумніви щодо документів і навіть лист БЕБ без встановлених обставин цьому стандарту не відповідають. Спір про ризиковість можна і треба вести, але з документами, які закривають кожен код у рішенні комісії.