ППР та податковий борг · огляд практики КАС ВС · 14.05.2026

Стягнення боргу лише після податкової вимоги і 30 днів, а чек без реквізитів коштував 38 млн грн: огляд практики КАС ВС за квітень 2026

14 травня 2026 року Верховний Суд оприлюднив огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду за квітень 2026 року. Серед позицій, що стосуються податків, дві заслуговують на окрему увагу. У постанові від 15 квітня 2026 року у справі № 340/7622/24 КАС ВС визнав передчасним позов податкової про стягнення заборгованості, бо платнику не надсилали податкову вимогу і не чекали 30 днів за статтею 95 ПКУ. А в постанові від 9 квітня 2026 року у справі № 380/20009/23 суд підтвердив штрафи на понад 38 млн грн мережі АЗС за чеки без обов’язкових реквізитів: такий чек дорівнює невиданому, а збої програмного забезпечення відповідальності не знімають. Розбираємо, що це означає для бізнесу.

Що опублікував Верховний Суд

14 травня 2026 року пресцентр Верховного Суду повідомив про оприлюднення огляду актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду за квітень 2026 року. Дві позиції з нього адресовані безпосередньо платникам податків: про стягнення податковим органом простроченої заборгованості перед державою за кредитами під державні гарантії і про відповідальність за видачу фіскальних чеків невстановлених форми та змісту.

Обидві справи — про процедуру. У першій податкова програла, бо пропустила обов’язковий крок перед стягненням. У другій платник програв, бо вважав відсутність кількох реквізитів у чеку технічною дрібницею.

Справа № 340/7622/24: без податкової вимоги стягнення передчасне

ГУ ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про стягнення простроченої заборгованості перед державою за міжнародними договорами про субкредитування, тобто за кредитами під державні гарантії. Підприємство і Кіровоградська обласна рада наполягали, що відносини є цивільно-правовими, а передумов для стягнення податкова не дотрималася.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 30 квітня 2025 року в позові відмовив: податкова не направила відповідачу податкову вимогу. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 9 грудня 2025 року рішення скасував і позов задовольнив, вирішивши, що така заборгованість не є податковим боргом, тому стаття 95 ПКУ про податкову вимогу не застосовується.

Верховний Суд 15 квітня 2026 року частково задовольнив касаційні скарги підприємства та обласної ради: постанову апеляції скасував, а мотивувальну частину рішення першої інстанції виклав у власній редакції. Головні тези КАС ВС:

• за п. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ погашення простроченої заборгованості за кредитами під державні гарантії здійснюється в порядку, визначеному главою 9 розділу II Кодексу. Законодавець не створив окремого механізму, а вбудував ці відносини в наявну систему процедур погашення податкового боргу;
• ця система нерозривно пов’язана зі статтею 95 ПКУ: стягнення коштів і продаж майна платника можливі не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, яка є обов’язковою процесуальною передумовою стягнення;
• спеціального порядку надсилання вимоги саме для цього виду заборгованості немає. Це правова колізія, але вона не звільняє орган від загальної процедури, бо органи влади зобов’язані діяти лише у спосіб, визначений законом;
• відсутність податкової вимоги доводить передчасність звернення з позовом;
• такі спори належать до адміністративної юрисдикції: Велика Палата Верховного Суду вже сформувала позицію про їхній публічно-правовий характер.

Чому це важливо не лише для боржників за держгарантіями

Висновок про статтю 95 ПКУ сформульовано загально, і для звичайного податкового боргу він працює ще прямолінійніше. За п. 59.1 ПКУ, якщо у платника виник податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в тому самому порядку, що й податкове повідомлення-рішення (вимога не надсилається лише за незначного боргу, який не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). А п. 95.2 ПКУ забороняє стягувати кошти і продавати майно раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) вимоги.

Людською мовою: вимога — це «запобіжник», який дає платнику 30 днів, щоб сплатити, домовитися про розстрочення або оскаржити. Якщо ДПС його пропустила, будь-який захід стягнення, включно з позовом про стягнення коштів з рахунків, є передчасним.

Другий нюанс: податкова вимога надсилається лише щодо узгодженої суми. Поки ППР оскаржується в адміністративному чи судовому порядку, грошове зобов’язання вважається неузгодженим (п. 56.15, 56.18 ПКУ), тож ні вимоги, ні стягнення бути не може. Про перші кроки після отримання ППР ми писали в матеріалі «Податкове повідомлення-рішення: строки, скарга та перші кроки», а про те, як діяти, коли ДПС уже блокує рахунки, — у статті про арешт рахунків.

Справа № 380/20009/23: чек без обов’язкових реквізитів дорівнює невиданому чеку

Друга справа — про мережу автозаправних комплексів ТОВ «Львів Інвест Груп 1». Під час фактичних перевірок на п’яти АЗК ГУ ДПС у Львівській області встановило, що покупцям видавалися фіскальні чеки невстановленої форми та змісту: у чеках при безготівкових розрахунках були відсутні обов’язкові реквізити (рядки 11–18), зазначено неправильну ставку ПДВ, не було QR-коду. За результатами перевірок застосовано фінансові санкції на загальну суму понад 38 млн грн.

Компанія пояснювала порушення збоями програмного забезпечення РРО через відключення електроенергії та воєнні дії і наполягала, що чеки все ж видавалися, а брак окремих реквізитів не змінює суті операцій. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 4 березня 2024 року позов задовольнив, але Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 4 березня 2026 року рішення скасував і в позові відмовив.

Верховний Суд 9 квітня 2026 року залишив касаційну скаргу без задоволення і підтримав апеляцію. Висновки КАС ВС:

• відсутність у фіскальному чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів (на відміну від незначного технічного недоліку) позбавляє документ статусу розрахункового. Покупцеві видано документ, який не відповідає вимогам закону, і це прирівнюється до невидачі розрахункового документа;
• видача чеків невстановленої форми та змісту порушує пункти 1 і 2 статті 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і тягне фінансові санкції за пунктом 1 статті 17 цього Закону;
• технічні збої в програмному забезпеченні, перебої з електропостачанням чи проблеми із сервісним обслуговуванням РРО не звільняють від відповідальності: обов’язок забезпечити належну роботу РРО і видачу правильних чеків покладено безпосередньо на суб’єкта господарювання;
• інформація із Системи обліку даних РРО є належним доказом під час фактичних перевірок.

Чому сума така велика: п. 1 ст. 17 Закону про РРО встановлює штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів, проданих з порушенням, за перше порушення і 150 відсотків за кожне наступне. Для АЗС з великими оборотами санкція множиться на всю суму продажів за «неповними» чеками. Перелік обов’язкових реквізитів чека визначено Положенням, затвердженим наказом Мінфіну від 21 січня 2016 року № 13.

Що робити платнику

1. Отримали позов ДПС про стягнення або дізналися про заходи стягнення — перевірте вимогу. Чи надсилалася вимога, куди, чи є доказ вручення, чи минуло 30 календарних днів. Якщо ні, посилайтеся на п. 59.1, 95.2 ПКУ та постанову КАС ВС від 15 квітня 2026 року у справі № 340/7622/24 як на підставу для відмови в позові через передчасність.
2. Звірте статус боргу. Якщо ППР, з якого «виріс» борг, ще оскаржується, сума не узгоджена і вимога неправомірна. Зберігайте докази подання скарги або позову.
3. Проведіть аудит своїх фіскальних чеків. Звірте чеки з кожного РРО і ПРРО за готівкові й безготівкові операції з Положенням № 13, особливо реквізити для оплати картками, ставку ПДВ і QR-код.
4. Домовтеся із сервісним центром і розробником ПЗ письмово. Суд прямо сказав, що збої не є виправданням. Договір із сервісом, журнал інцидентів і регламент дій касира при збої знадобляться принаймні для регресних вимог до підрядника.
5. У спорі про чеки не обмежуйтеся тезою «операція реальна». У справі № 380/20009/23 вона не спрацювала. Перевіряйте натомість процедуру фактичної перевірки, коректність розрахунку санкцій, доведеність повторності (150 відсотків можливі лише за доведеного попереднього порушення) і те, чи справді відсутній реквізит є обов’язковим, а не «незначним технічним недоліком», про який згадав суд.

Висновок

Квітневий огляд КАС ВС нагадує обом сторонам про одне правило: процедура обов’язкова. Податкова не може стягувати борг, не надіславши вимогу і не дочекавшись 30 днів. Бізнес не може видавати чеки без обов’язкових реквізитів і посилатися на збої чи на те, що «гроші все одно пройшли». Перший висновок — інструмент захисту від передчасного стягнення, другий — привід перевірити власні РРО раніше, ніж це зробить фактична перевірка.